Григорій Сковорода: цікаві факти про його діяльність
7
фактів з його життя та цитати-поради сучасним вчителям та батькам
.Сковорода — учень-індиго
Григорій
народився в козацькій родині, де дбали про освіту дітей: його старший брат
Степан навчався в Польщі, а Григорія в 7 років віддали в початкову дяківську
школу. Сьогодні таку дитину назвали б «індиго»: окрім шкільної науки малий
Григорій мав багато «гуртків» — навчався музичної грамоти та гри на
інструментах, був солістом у церковному хорі. До Києво-Могилянської академії
вступив, коли йому було 16 років, і опанував тут 5 іноземних мов. Згодом
Сковорода у своїх листах до Михайла Ковалинського дасть йому поради, як досягти
успіхів у навчанні «Вони
такі: знання грецької і римської літератури, яке дається нічними заняттями, втеча
від юрби і мирських справ, зневага до багатства, піст і помірність, коротше —
зневажання плоті, щоб здобути дух».
Сковорода — студент-хіпстер
У Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода навчався з перервами
протягом 10 років. Проте так і не отримав диплом про вищу освіту. Річ у тім, що
він найбільше цінував власну свободу і брав участь, як би ми сьогодні сказали,
у багатьох проєктах. Філософські студії йому довелося перервати на кілька
років, щоб співати у придворній царській хоровій капелі. Як і годиться
справжньому хіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади. За переказами,
він зверхньо і самовпевнено відповів імператриці Катерині II, коли та запитала,
чому він їй не вклонився: «Не бажав я тебе бачити, ти сама захотіла на
мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, якщо я перед тобою удвоє зігнуся?»
Сковорода — вчитель-змінотворець
Кар’єру педагога Сковорода розпочав у колегіумі в Переяславі — тут він викладав
поетику. Але робив це за власною програмою, нехтуючи усталеними методами, тож
невдовзі його звільнили. Ще в середині 18-го століття Сковорода застосовував
принцип «вербальних оцінок» — ставив учням не бали, а писав короткий фідбек на
кшталт «справжнє безглуздя» або «досить гострий», «зрозумілий».
Попри відверті коментарі Сковороди, студенти його дуже любили та поважали.
Викладаючи пізніше у Харківській колегії, Сковорода запрошував студентів до
себе додому, був з ними у дружніх стосунках. У своїй педагогіці спирався на
принцип природності. Казав так: «Яблуню не вчи родити яблука: вже сама
природа її навчила… Учитель і лікар — не лікар і вчитель, а тільки служитель
природи».
Сковорода — новатор профорієнтації
Сковорода найбільше відомий нам своєю філософією «сродної праці». Ця ідея
була бунтівна і новаторська для його часу, адже батьки споконвіку вважали, що
знають краще за дітей, який фах престижний і успішний. Філософ наполягав: слід
робити в житті те, що приносить людині радість і щастя. «Цілком мертва
людська душа, яка не вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це
молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на
серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен
би сидіти в оркестрі».
Сковорода — чайлдфрі
Григорій Сковорода свідомо вирішив не пов’язувати себе шлюбом та родинними
обов’язками. Кажуть, він навіть втік з-під вінця в день свого одруження. Правда
це чи ні, однак Сковорода мав дуже глибоке розуміння виховання дітей. Сучасним
батькам Сковорода радить: «Є два головних батьківських обов’язки: благо
родити і благо навчити». Роль батьків філософ метафорично порівнює з
деревом та плодами: «Як від яблуні соки до гілок її течуть, так батьківський
дух і норов переходить до дітей, аж поки ті не відійдуть і самі не
вкореняться».
Сковорода — сучасний коуч
Як відомо, Григорій Сковорода мав чимало конфліктів із представниками влади
й тодішніми освітніми управлінцями. Тому філософ вирішив навчати свого
найкращого учня Михайла Ковалинського дистанційно. У листах до нього Сковорода
дає настанови та мотивує Михайла в дусі сучасних коучів — підбадьорює, пише, що
вірить у сили і талант свого учня: «Вправи через помилки ведуть нас до
витонченості письма». Сковорода також спонукає Михайла мислити, а не
зазубрювати науку з книжок:«Хто думає про науку, той любить її, а хто її
любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні він і здавався
бездіяльним». «Не розум із книг, а книги із розуму народилися. Хто очистив свій
розум чистими роздумами про істину, той подібний до дбайливого господаря, що
викопав у своєму домі джерело чистої води».
Сковорода — мандрівний блогер
У мандрах любомудр Сковорода провів понад 20 років: зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4 години на добу, грав на сопілці, багато писав, хоч за життя не видав жодної своєї книжки. Сьогодні ми б сказали, що він досяг вершини майндфулнесу — вмів насолоджуватися кожною миттю життя. У своїх творах саме цього і вчить кожного з нас: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою».
Коментарі
Дописати коментар