Весняні свята на Україні

 Сценарій "Весняні свята на Україні"

Весняні свята на Україні

   Звучить запис  співу пташок

Слайд  2

Вихователь

      Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Вони пов'язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди.

Слайд 3

  Весна.  Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами.

Слайд 4

Весняні обряди мають дуже древнє коріння, вони сягають ще в дохристиянський період, коли наші предки поклонялись природі, сонцю, різним богам.

Слайд 5

       Поклоняючись Весні, поклонялися ще й міфічному богові сонця — Ярилу, якого уявляли гарним парубком у білій киреї на білому коні. Ярило був парою дівчині - Весні.

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликали її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

Слайд 6

Коли природа вдягалася в буйну зелень, люди починали готуватися до веснянок і гаївок. Справляли їх переважно в квітні або травні. Це залежало від того, якою була весна — ранньою чи пізньою. Тому в Україні здавна повелося випікати о цій порі з тіста жайворонків.

Слайд 7

           Першим святом зустрічі весни в природі було свято Стрітення. Воно вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом.

Слайд 8

Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

      Слайд 9

 За народним календарем весна починалася від дня преподобної мучениці Євдокії або Явдохи, який припадає на 14 березня. Оскільки 14 березня починається весняне рівнодення. Таким чином свято Явдохи офіційно утверджувало перший день весни.

 За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік» і так спить аж до Благовіщення; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

У цей день завершувались договори зимового найму, проводились розрахунки із наймитами. Господарі планували собі обсяг робіт на наступний сезон і кількість працівників, яких потрібно було найняти для виконання польових робіт. Саме цього дня намагалися вгадати погоду на найближчий час та передбачити, який буде урожай.

Яка Явдоха — таке і літо.
На Явдоху погода пригожа, то буде усе літо погоже.
Впаде сніг на Євдокію, буде урожайне літо.
Явдоха ясна — і весна красна.
На Явдохи вода, то на Юрія трава, -  кажуть народні приказки

Слайд 9

       Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

Веснянки та гаївки починалися й закінчувалися масовими хороводами. У східних районах України у цей день молодь «розпочинала вулицю» — своєрідне весняне дозвілля, яке тривало до Семена (14 вересня).

Слайд 10

Останній тиждень перед Великоднем називається Вербним.

Слайд 11

Згідно з біблійними описом, Христос за тиждень до свого Воскресіння в'їхав у Єрусалим на віслюку. Вдячний народ встеляв  Йому дорогу пальмовими гілками, отож у католиків це свято іменується Пальмова неділя. У нас же в силу того, що українська флора не багата на пальми ці функції взяла на себе верба. І це не дивно, бо саме вона першою пускає паростки, відчувши прихід весни.

Слайд 12

У церквах цього дня проходять пишні богослужіння з обов'язковим освяченням вербових гілок. Прийшовши додому треба декілька разів стьобнути свою дитину освяченою гілкою, при цьому примовляючи

Не я б'ю - верба б'є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!

Ні в якому разі не можна викидати освячені гілочки, адже вони допомагають від різноманітних хвороб, дурного ока. До того ж, якщо Ви збережете освячену вербову гілку, то вона захистить Ваше помешкання від пожеж.

Слайд 13

Благовіщення - одне з найбільших православних свят, яке пов'язано з благою вістю, яку сповістив Діві Марії архангел Гавриїл, це вість про те, що вона має народити сина Божия

Слайд14

  Згідно з народними повір’ями, на Благовіщення прокидається земля, яка до цього часу відпочивала. Після божого благословення пробуджується природа. Працювати забороняється., навіть пташки в цей день не в’ють своїх гнізд. На Благовіщення також побутував звичай відпускати на волю пташок.

Слайд 15

Якщо  до  Благовіщення   люди  ще  чекали  приходу  весни,  то  після  вважалося,  що  вона  вже  остаточно  утвердилася  у  своїх  правах,  хоча  зима  все  ще  може  втрутитися  в  її  володіння

Слайд 16

Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним на честь святих страстей Господніх. Кожен  його день наближує  нас до урочистої надії – Світлого Христового Воскресіння. Це тиждень найсуворішого посту. У цей тиждень  білили хати, палили «діда», пекли паски. Найважливішим днем вважається чистий четвер, бо в цей день відбулася Таємна ( Тайна) вечеря Ісуса Христа з апостолами, день, коли Іуда зрадив нашого Спасителя. В цей день люди стараються привести до порядку свої оселі, в будинку і надворі, щоб дім мав святковий вигляд. Це – ощищення від усього, що було поганого в минулому році.

Слайд 17

          Вже традиційно у чистий четвер розпочинається випікання пасок. Це,кажуть віряни, не просто ритуальний хліб, він символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням та лише добрими помислами.

Складники звичайні - молоко, дріжджі яйця,масло,цукор для пухкості, однак головна таємниця у самій процедурі замішування. Від цього залежить здобність паски. Випікання паски процедура не лише пильна та приємна, але й родинна. Поряд із бабусею її онуки. Жінка не лише передає старовинні традиції випічки, але й розповідає про цілющу силу цього великоднього хліба. Під час замішування тіста діти співають, а от підходити, за давніми віруваннями тісто має в тиші, аби його не злякати. Адже з давніх давен люди вірили, чим вищий коровай, тим кращий буде урожай.

Слайд 18

Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п'ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.

Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці. Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

Обряд Богослужіння у Велику П`ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П`ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід`ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу. У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П`ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці, віддають поклони.  

Слайд19

А яке ж свято без писанки! Дівчата вибирали яйця для крашанок та писанок, готували віск, малювали  писанки.   Годилося зробити стільки писанок, щоб можна було подарувати хлопцям, хрещеникам навіть випадковим людям,  котрі  завітають  на  гостини.

Великодня писанка є джерелом життя, світла, тепла і навіть зародком усього Всесвіту. Стародавні писанки мали тільки два кольори , але пізніше люди вирішили, що чим більше кольорів на писанці, тим більшої сили вона набуває і зможе принести їм кращу долю.

Існує багато легенд про писанки. Одна з них розповідає: Ніс убогий чоловік яйця у кошику. А у цей час вели розпинати Ісуса Христа. Ісус падав під тягарем. Чоловікові стало шкода Спасителя. Він залишив свій кошик на дорозі, а сам пішов допомагати Ісусові нести хрест. Коли повернувся чоловік до свого кошика, то яйця в нього стали крашанками та писанками. З тих пір писанка стала символом свята

Слайд 20

Малюнки на писанках мають символічний характер .До найдавніших знаків, що символізують світотворення, належить «Хрест». Відомий ще з кам'яної доби, він є знаком тримірності Всесвіту. Повний хрест є тримірним, просторовим символом, оскільки утворюється перетином двох площин.

Сонце-символ небесного вогню. Схід сонця - оживляє, пробуджує увесь світ, дає тепло і силу всьому живому.

Зірка (або ружа) – символ сонця, як найяскравішої зірки. Зірку дарують на щастя. Вона символізує життя, ріст і благополуччя.

Грабельки були символом не лише верхньої води, що пролилася з небес, але й нижньої –

води, яка вийшла з землі. У Старому Заповіті дощ був прообразом обіцяного Спасителя; у

Новому Заповіті – символом ласки и благої вісті, науки святого Євангелія

Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.

Червоний - мабуть є найбагатозначнішим кольором і найдавнішим. Символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Символізує також пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя.

Жовтий - небесне світило, тепло, врожай.

Зелений - означає весняне пробудження природи, надію, життя.

Блакитний - небо, повітря, чистота і здоров'я

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Слайд 21

Великдень – свято свят і торжество торжеств, приурочене пам'яті воскресіння Ісуса Христа. Це свято є одним із найбільших свят у християнській релігії.

Великдень називають ще Великим Днем, або Паскою. Остання назва походить від обрядового печива – паски, яка спеціально випікалася до цього дня. Великдень – родинне свято. На нього повинна зібратися родина, долаючи всі перешкоди. Це свято в родинах українців завжди було пов'язане з глибоким осмисленням життя людини на Землі.

Слайд 22

В ніч на Великдень  спати не можна взагалі, бо проспиш усе на світі. Звечора усі йдуть до церкви на всеношну. В красивих кошиках до церкви несуться різноманітні наїдки - сало, хрін, ковбасу, яйці, писанки, масло…

Слайд 23

Вважається, що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише найменша дитина в родині, та й то якщо помисли її чисті.

Слайд 24

Існує велика кількість великодніх забав. Найбільш відома нам зараз - це гра навбитки, коли діти, та і не тільки, вибирають крашанки і стукають ними одне об одне. Чиє розіб'ється той і програв. Дуже популярними колись були і рухливі забави, такі як гра в "Жучка", або "Довгу березу" та ще багато інших.

 У багатьох місцевостях молодь  проводила веснянки та гаївки

Слайд 25

На п'ятдесятий день після Великодня, обов'язково в неділю, святкується Трійця.  Свята Трійця — це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух.

Трійця (День Святого Духа) своїм місцем у календарі повністю завдячує Великодню. Свято має також інші назви — П’ятдесятниця, бо його відзначають на п’ятдесятий день після Світлого Воскресіння Христового. На ці ж дні припадають Зелені свята (Клечальна неділя), які в уяві народу тісно переплетені з Трійцею.

Основа троїцької обрядності - культ рослинності, що в цей час починає розквітати. В Україні перед святом прикрашали оселі зіллям. Гілками клена, липи заквітчували (клечали) хату — над вікнами, дверима, господарські споруди, встромляли в землю гілки на посівах жита. На подвір'ї, біля воріт ставили принесену з лісу невеличку березу або осику. Долівку хати притрушували запашним зіллям: лепехою (явгір, татарка — місцеві назви), любистком, на вікнах ставили букети з чебрику, волошок, м'яти.

        До церкви приносять різні трави: зорю, м’яту, любисток , барвінок . У середину цих трав ставлять потрійну свічку, що називалася Тройцею, яка повинна горіти протягом усієї обідні. Потім ці трави використовують як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому.

Слайд 26

       Важливим церковним святом є Вознесіння.    Воно припадає на сороковий день після Христового Воскресіння, щорічно у четвер  і відзначається на знак весняного пробудження природи і очищення наших душ. І в цьому поєднанні ще дорожчими і ближчими для нас мають стати весняні свята — жива історія нашого народу.

      Довгі століття через свята і обряди старші покоління передавали молодим свою любов до праці, волелюбність, гостинність, життєрадісність. І ці давні традиції дійшли до нас , а ми передамо своїм нащадкам.

Слайд 27

        Дорогі друзі! Настав час прощатися. Було дуже приємно провести з вами час.
     Хай весна принесе в ваше життя радість, щастя. Будьте завжди по-весняному щирі і усміхнені! На все добре!

Презентація
Підготувала вихователь  Шпортак М.Я.