Христос Воскрес! Воскресне Україна!

Великдень — це найбільше свято в житті православної людини. Саме в цей день радують і люди, і природа. Христове Воскресіння, в першу чергу, пов’язано з вірою в спокутування страждань. Воскресіння Христа стало, свого роду, яскравим показником доброти. Народ знайшов надію на порятунок, прощення гріхів, зцілення і вічне життя в раю.

Великдень завжди святкується навесні. Саме тоді вся природа оживає, зима відступає, а на зміну приходить тепла весна. Мабуть, це найпрекрасніший час — сонце світить довше і яскравіше, воно зігріває теплом все навколо, ніби сам Господь Бог винагороджує нас. До речі, багато хто відзначає, що у Великдень завжди нас супроводжує гарна й сонячна погода. Отже, дійсно, така воля Небес!

Так вже повелося, що наші предки дуже любили всілякого роду звичаї, ось і Великдень не став винятком. Звичайно, деякі елементи святкування залишилися тільки в історії, а деяким ми слідуємо й до цього дня. Наприклад, на Великдень при зустрічі всі говорять один одному «Христос Воскрес». Відповідь не примушує себе довго чекати й вимовляється «Воістину Воскрес», як би підтверджуючи, що сталося справжнісіньке диво.

Як відзначають Великодні свята

Великодні свята тривають цілий тиждень. Особливо виділяють кілька днів. Наприклад, четвер — Великий четвер, це день очищення від усіх бід, напастей та смерті. Раніше в цей день було заведено прибирати будинок, двір, та й зараз багато хто продовжує цю багатовікову традицію.

У Страсну п’ятницю вже активно починають готуватися до святкування Великодня. В цей день також прийнято повністю відмовлятися від їжі.

У суботу потрібно фарбувати яйця. Чому саме яйце є символом Великодня? Все дуже просто — в ньому зароджується життя. Фарбування яєць, за церковним повір’ям, пов’язане з Марією Магдалиною, яка прийшла до імператора Тиберія і піднесла йому в дар червоне яйце. При цьому вона сказала йому: «Христос Воскрес». Яйце символізувало зародження нового життя, а червоний колір, відповідно, кров Ісуса. Зараз яйця фарбують не тільки в червоний колір, використовуються практично всі кольори веселки. Крім того, на них наносять орнамент, такі яйця називають писанками.

В день свята Христового всі йдуть до церкви, де вітають один одного: «Христос Воскрес!» - «Воістину Воскрес!»

Велико́дній ти́ждень (Сві́тла седми́ця, також Пасха́льний ти́ждень, Сві́тлий ти́ждень, Святи́й ти́ждень — у християнстві період тривалістю сім днів, що включає в себе Великодню неділю і шість наступних днів до Томиної неділі (друга неділя після Пасхи або Антипасха)

У православ'ї та католицьких церквах візантійського обряду в усі дні седмиці всі богослужіння (утреня, часи, літургія та вечірня) подібні богослужінню Великодніх свят. Протягом усього тижня царські врата православних храмів залишаються відкритими — до Світлої суботи, коли після літургії відбувається роздроблення та роздача артоса.

Тиждень суцільний (загальниця): немає посту в середу і п'ятницю, і навіть готуючись до Причастя не можна самовільно накладати на себе піст.

Протягом усього Великоднього тижня після богослужіння здійснюються хресні ходи, на яких віруючі співають святкові піснеспіви і священик всіх кропить святою водою. Під час хресного ходу звучить святковий дзвін.

Тиждень після найважливішого в християнській традиції свята Великодня — найрадісніший час для будь-якого християнина. Це світлий час має безліч звичаїв, перевірених часом.

Як святкують Світлу седмицю

На Великодньому тижні у всіх монастирях і церковних парафіях кожен день відбувається святкова світла літургія та хресний хід. Піст у середу і п'ятницю скасовується: з понеділка по неділю можна їсти скоромні страви. Також у цей час заборонені вінчання і заупокійні канони: вважається, що померлі на великодньому тижні постають перед воротами Раю, і Господь відпускає їм усі прогрішення.

У Світлу седмицю кожен віруючий може попросити воскреслого Бога про допомогу і заступництво, дарування віри, сил і здоров'я.

Світлий понеділок

В Україні було прийнято, що чоловіки ходять у гості до родичів, близьких друзів, обмінюються привітаннями та подарунками у вигляді пасок, писанок, в той час як їхні дружини і дочки залишаються вдома, накривають багаті столи скоромною їжею.

Великодній понеділок зветься ще "поливальным понеділком", тому що в цей день, за стародавнім звичаєм, хлопці обливають дівчат водою.

Світлий Вівторок

Це третій день "Великодніх святок" У вівторок Великоднього тижня жінки починають ходить в гості, розважатися, а чоловіки залишаються вдома. Однак, нічого страшного, якщо незалежно від статі всі будуть ходить один до одного додому і добре проводить час.

В Україні у Світлий вівторок селяни традиційно збиралися в корчмі "на музику", щоб святки проводить. Ці три дні Великодніх свят були щасливим часом "гостювань", молодіжних ігор та забав. Дорослі шукали в ці дні квіти, ряст, а знайшовши — топтали їх, примовляючи: "Щоб і на той рік діждать рясту топтати".

Світла середа

Середа Світлої Седмиці називалася "хороводниця" - у цей день дівчата начинали водить хороводи, які тривали по вечорах до самої Трійці.

Світлий Четвер

У Четвер Великоднього тижня дозволялося йти на цвинтар і поминати покійних. Вважається, що саме в цей день душі померлих на деякий час повертаються з небес на землю, щоб разом із живими радіти воскресінню Христа.

Червона гірка - Світле воскресіння

Світлу седмицю завершує свято, яке в народі називають Червоною гіркою. Здавна він був найпопулярнішим днем для укладання шлюбу. Кажуть, якщо дівчина в цей день встигне першим потрапити на дзвіницю й вдарити у дзвін, то зможе наблизить своє заміжжя. До речі, цього дня вже можна було одружуватися або виходити заміж.

Православна церква називає цей день "Фоміною неділею" - на честь Фоми невіруючого, який своїми очима зміг переконатися, що Христос воскрес.

Великдень не дарма називають Світлим святом. В цей день має бути світлим все: і бажання, і думки, й справи. Тільки в цьому випадку весь наступний рік, до нового Великодня, у вас буде таким же світлим.